UA-Футбол:mobile

Сегій Михайлович! коли ви, назвем це так, були слєгка
популярні в телевізорі, то кожна ваша поява (в тому таки телевізорі) сопровождалась (супроводжувалась) чи то плачем , чи то емоційними призивами і лозунгами, чи то тіхіми істериками... звичайно, зараз, собливо коли вас показують поруч з власником "металіста" (забув його прізвище), ви виглядаєте, слава богу, уміротворьонним ... але ви розумієте, уміротворьонность, то є перманентне состояніє (стан) душі, тому виваженість, яка відчувається в кожній літерці ваших тіпа (так би мовити) отвєтов (відповідей) здалась мені протівоєстєствєнной (протиприродній) вашій емоційній коституції т.є. прінадлєжащей не вам...
тепер про "птичий язик".. Сергій Михайлович, я звичайна людина - не письменник, не юрист ( тим більше - заслужений) і навіть не філолог...до того дуже погано вчився в школі... тому звертаюсь - в тому чи іншому випадку - до людини мовою, якою вважаю за потрібне звертатись - до тої чи іншої людини - в даний час і в даній ситуації ... т.є. для здобуття максимального ефекту... ну, щоб краще дойшло.. це по-перше... а по-друге , саме такою мовою (чи дуже схожою) в свій час звертались до людей, в тому числі і до таких (заслужених юристів) як ви, мої, так би мовити, однофамільці... і хочу сказати вам, що їх будуть пам ятати, шанувати і цитувати навіть через сто років: і квіточки будуть носити на личаків і все таке... а всі заслужені юристи (особливо які мають в лєксікончику і в стані душі словосполучення "птичий язик") кануть в лєту навіть не в день смерті, а в день виходу на пенсію... тепер останнє... про правила ... я якось не дуже зважаю на правила (будь які) установленні такими, перепрошую, людьми як ви... поснив би чому, але ви певно і так, читаючи ці рядочки ,занадто возбуділісь, тому не буду вас добивати, посєму - арівідерчі...

Шановний пане гадюкін! Вимушений розчарувати Вас: мені не загрожує канути в Лету (саме так – з великої літери). Саме зараз передаю Вам чергове вітання з аеропорту «Бориспіль» де зібралося чимало пасажирів із затриманих рейсів. Багато людей впізнали мене і ми розпочали обмін думками. І тут, а не в Інтеренеті, йде дуже жвава дискусія о шляхах розвитку українського і європейського футболу. Дуже цікаві запитання від дуже цікавих людей. Відчуваю людську повагу. І зараз, і в багатьох містах і містечках, де буваю і спілкуюся з людьми. Тому я не переймаюся думками недоброзичливих гадюкіних і не нервую з цього приводу, тим більше, що ніколи не впадав ані в тиху, ані гучну істерику. Мене життя навчило зберігати спокій. Що стосується моєї відсутності на телебаченні, то все залежить тільки від мене. Зацікавленість майже всіх українських телеканалів є. А мого бажання поки ні.
Враховуючи, що ніяких запитань Ви не поставили і вдалися лише до розповсюдження власних думок і характеристик, вимушений знов таки зауважити, що я від думок про мене не збуджуюсь. А щоб мене вам добити треба ще багато каші з’їсти. Хочете прощатися? Прощаємося.

Сергей Михайлович, огромное спасибо Вам за Ваш вклад в развитие футбола, горжусь, что есть люди, которым не безразлично будущее Украинского футбола. Лед тронулся в Житомире. Осталось за малым - разобраться в Светловодском районном чемпионате. Спасибо Вам огромное еще раз.!!!

И Вам спасибо за небезразличное отношение к футболу. А каким образом все же "лед тронулся" в Житомире?
Простите, а где находится Светловодский район Житомирской области, я что-то на карте не нахожу?